Brussels: Київ рівняйсь на це місто!

Перше враження від цього бельгійського міста було двояке - вони на 3 ночі в готелі з нас здерли 15 з чимись євро туристичного податку :) Але натомість ми потрапили в величезний бельгійський музей Зброї та Армії

Майже всі неповні 4 дні йшов дощ і лише на половину одного дня - було сонечко...  Але після Голандії це вже не дивує :)

Загалом місто дуже схоже на українську столицю, є горби, і через це велосипеди у них вже не такі популярні і велодоріжок тут не так багато(як напрк в Нідерландах), а якщо і є, то за рахунок тротуару - як на мене, це вихід і для нас :) А ще тут багато доріг односторонніх, як у нас Саксаганського чи Жилянській - це розвантажує трафік, машин тут багато, затори були і на вихідних

Є багато новобудов і в центрі і трохи далі, будівництво йде по всьому місту.

Найпопулярніші місця - хлопчик-сцикун (manneken pis ) , якого переоягають на всі можливі свята та приводи для них, наприклад, двічі ми бачили хлопичка одягненого через те, що тут випускники святкували своє закінчення навчання, його огороджують і поруч з ним відбувається саме святкування - п'ють, співають... і  разом з тим туристи намагаються зробити фото. В реалії хлопчик цей маленький, не більше як півметра, хоча більшість очікують, що це велика статуя. Ще ми вичитали, що колись це було місце, де пили воду.

З музеїв ми побували в віддаленному від центра - військовому, музеї розкопок coudenberg майже в центрі та музеї шоколаду теж у центрі. 

Найкраще враження було від першого - він здоровенний, безкоштовний і дуже цікавий. Історія Першої та Другої світових, все про зброю тих часів, захист, танки про все-все -все... 

Ми години 3 по ньому гуляли, він знаходиться в 3-4 км від центру, в здоровенній будівлі, яку побудували на 50ти річчя незалежності Брюселя. (не скромно, може і у нас щось таке побудують на наше 50 річчя))

В правому крилі музей зброї, а в лівому - мистцевта. 

А це фото усім, хто рохповідає, що в Європі немає кавомашин і їм подібного... Є :) 

Правда це вафельниця, вафлі їхні на любителя - голандські мені більше по смаку.

В музеї було дуже багато інформації, починаючи про госпіталі, в яких лежали військові, закінчуючи тим хто і коли вигадав камуфляж танків, усі види зброї які тоді викоритовувалися, про всі країни, які брали участь в війні

Також є стенд, який присвячено українській війні за незалежність, що відбувалась в 20-х рр. ХХ ст.

Були досить незвичні рішення в плані вогнепальної зброї:

Щодо другого музею - Сoudenberg. Вхід в нього порядку 6 євро, в ньому часу витратили хвилин 45-55, досить цікаво про розкопки, деталі будинків і тому подібне. Все підписано номерми, з перекладом на англійську, фламанську (голандську), французьку та німецьку мови. 

А от музей шоколаду - це провал. Він є майже в кожній туристичній брошурці, але по суті - музей ніякий, трохи вікіпедії у вигляді стендів і банок з какао бобами і на цьому все. Ну, ще кухар розповідав як роблять шоколадні форми і єдине з усього що ми корисного дізналися, що краще використовувати полікарбонатні, а не металеві і що ні ті ні ті не можна мити. І ще скуштували шоколаду десь на євро, з 6-ти за квиток :)  Плюс ущімлення англомовних, він хоч і спитав, хт говорить англійською, але майже все казав французькою.  Загалом музей схожий на шкільний кабінет біології - де просто багато стендів з картинками. 

Ось про ці полікарбонатні формочки:

Потрапили ми і до Парламенту.  Багато будівель зі скла, написів на всіх мовах країн-членів ЄС і по суті все. Місце також віддалене від цецнтру, до речі, напів дороги до музею зброї. 

З цікавого - ось такі огородження зліва і місцеві "парламентські" бомжі з права. Цей кут належіть парламенту, тобто по суті безхатченки знаходяться на території парламентських будівель. Поруч ходять озброєні військові. Чому? Бо в Брюселі після розстрілку студентів в Кенії через релігійні погляди - ввели 3 ступінь небезпеки, тому люди в формі є біля всіх важливих будівель міста, багато патрульної поліції, багато кого спиняють і перевіряють. По кілька разів на день бачили як спиняють машини і перевіряють. 

Ще з цікавого - ось такий пам'ятник євро, який росте) Дуже символічно для нинішньої української економіки... 

З кухні... 

Ну, це вафлі, звісно, - вони є на кожному кроці міста. І в центрі і на околицях. Від 1 до 2 євро за штуку без нічого, і від 3 і до якої завгодно ціни з соусом, морзивом, вершками чи будь чим. 

Також ми (не я) спробували молюсків, ціна на них в кафе-ресторанах в районі 20 євро, але приносять їх багато і з картоплею фрі!!! (До чого тут картопля??)

Ще зкуштували ось такі кролячі ноги в пивному соусі (Lapin à la Gueuze)- дуже смачно, ми їх знайшли - в районі 14-15 євро і теж з картоплею, але не фрі, а крокетами (все одно дивне поєднання): 

А ще з'їли, але не зробили фото: фломандський гуляш (Carbonade Flamande) та тефтелі по л'їжськи в томатному соусі (Boulettes à la Liégeoise) — але все це дуже схоже на наші фрікадельки та рагу, але з трохи іншими інгредієнтами :) 

Пробували звісно і їхнє пиво ламбік, наче як з медом, який не дуже відчувається та крік - з вишнею, який схожий на вишневий бірмікс))) ну і ще еллі та просто світле пиво. Тако ось краще за хугарден я так нічочго і не спробувала нового у них:)

Ще у них дуже прикольні вулички з антикваріатними штуками, там є дуже куменді і милі речі. Так само милі міні-кафе зі столиками на вулиці, коли погода хороша - це справжній рай, сидіти і пити каву на цих вуличках. 

А ще в цьому місті нам не вдалося ніяк не потрапити в жоден королівський замок, всі вони зачинені для відвідувачів, хоч на сайті і написано протилежне. 

Ще вже по дорозі додому нас здивувал їхній підхід до напою - гарячий шоколад там це 90% взбитого молока, куди додають, мабуть, лише одну-дві дольки шоколаду. 

Ще там дуже дивно побудоване метро:

Щоб дістатися зі станції ribaucourt (червоне А) на станцію bockstael (червоне В) - треба або пішки йти до станції simonis (тричі підкреснела, або об'їхати ціле місто колом - як показано на  схемі.